понеділок, 18 квітня 2016 р.

Вперше жінка-математик отримала найпрестижнішу нагороду планети у своїй сфері

Філдсовська премія (Fields Medal) - міжнародна премія і медаль, які вручають раз на 4 роки на Міжнародному математичному конгресі (цього року він проходить у Південній Кореї) двом, трьом або чотирьом молодим математикам, які не старші 40 років
Вперше в історії її удостоєна жінка - Маріам Мірзахані, професор Стенфордського університету іранського походження, 37 років. Як повідомляється на сайті Міжнародного математичного союзу, Мірзахані відзначили за її "видатний внесок у динаміку і геометрію ріманових поверхонь, а також їхні просторові модулі".

Разом із нею нагороди отримали австрійський вчений з Уорвіського університету Мартін Хейрер, канадець із Прінстонського університету Манджул Бхаргава і бразилець із французького Інституту математики імені Жуссо Артур Авіла.
Всі лауреати отримають золоту медаль імені Джона Філдса (президент VII Міжнародного математичного конгресу, що проходив в 1924 році в Торонто, який і запропонував на кожному наступному конгресі нагороджувати видатних математиків) - вона виготовляється з 14-каратного золота (583 проби) і 15 тисяч канадських доларів.
Маріам Мірзахані, йдеться на сайті новинної служби Стенфорда, народилася і виросла в Тегерані (Іран) і в дитинстві хотіла стати письменником. Однак у середній школі вона захопилася математикою.
"Це як збирати пазл або працювати в детективному агентстві. Я відчула, що це моє, що мені потрібно йти цим шляхом", - пояснювала майбутній лауреат Філдса.
Підлітком Маріам заявила про себе на міжнародному рівні, вигравши в 1994 і 1995-му роках Чемпіонати світу з математики серед школярів.
Пізніше вона захистить докторську в Гарварді під керівництвом лауреата Філдсівської премії Кертіса Макмуллена.

вівторок, 12 квітня 2016 р.

Математики в Каліфорнії знайшли нове велике просте число з 13 мільйонів цифр.

Математики в Каліфорнії знайшли нове велике просте число з 13 мільйонів цифр. Тепер вони стали претендентами на премію в 100 тисяч доларів.

Відкрито нове гігантське просте число
Прості числа діляться без остачі тільки на один і самі на себе. 
Фонд Electronic Frontier ("електронний рубіж") заснував премію в 100 тисяч доларів для розвитку колективних обчислень через інтернет і поставив задачу знайти просте число, для запису якого необхідно більше 10 мільйонів десяткових цифр. 
Команда математиків з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі зуміла об'єднати потужності 75 комп'ютерів і задіяти невживану потужність кожної машини. 
Серед великих чисел прості числа зустрічаються вкрай рідко, причому закономірності їх розподілу в числовому ряду дотепер не відкриті. Крім того, щоб встановити, чи є число простим, необхідно виконати операції поділу його на числа менше за нього.

пʼятниця, 8 квітня 2016 р.

У Франції з рекордною точністю вирахували число Пі

Новий рекорд складає близько 2,7 трильйонів десяткових знаків. На розрахунки пішло більше 100 днів.

Число Пі
Французький математик Фабріс Беллар обчислив число Пі з рекордною точністю. Новий рекорд складає близько 2,7 трильйонів (2 трильйони 699 мільярдів 999 мільйонів 990 тисяч) десяткових знаків. Попереднє досягнення належить японським науковцям, які вирахували константу з точністю до 2,6 трильйонів десяткових знаків.
Беллар витратив на обчислення близько 103 днів. Усі розрахунки проводилися на домашньому комп'ютері, вартість якого лежить у межах 2000 євро. Для порівняння, попередній рекорд був встановлений на суперкомп'ютері T2K Tsukuba System, в якого пішло на роботу близько 73 годин.
Спочатку Пі розраховувалося у двійковій системі, після чого переводилося в десяткову. На це пішло близько 13 днів. В цілому для зберігання всіх цифр потрібно 1,1 терабайти дискового простору.

вівторок, 5 квітня 2016 р.

Математик створив формулу для вибору ідеальної ялинки

Математик із Кінгстонського університету Гордон Хантер розробив інструкцію, яка допоможе покупцеві зрозуміти, яка саме різдвяна ялинка йому потрібна.
 Для того, щоб знайти свою ідеальну ялинку, необхідно відповісти всього на кількапитань. Починається тест з питання про те, яку саме ялинку шукає потенційнийпокупець - живу або штучну. У разі, якщо відповідь на запитання «Ви віддаєте перевагунатуральній ялинці?» виявляється негативним, тест завершується: ідеальнимсвятковим деревом стає штучна ялина. Однак якщо покупець зацікавлений у придбаннісправжньої ялинки, він переходить до наступного питання, що стосується зовнішнього вигляду дерева.
На другому етапі автор запитальника пропонує відповісти, чи подобаються майбутньому володарю ялинки великі і пухнасті дерева. У тому випадку, якщо ні, ідеальною ялинкою для нього стане ялинка Фразера з м'якими голками і цитрусовим ароматом. Позитивна відповідь на питання передбачає нове: «Чи хотіли б ви, щоб ялинка пахла Різдвом?». Якщо ні, то рекомендується придбати ялинку Нордмана, названу найкращим деревом для сімейного свята. Якщо так, то покупцеві потрібно перейти до наступного питання. 

Він стосується прикрас і звучить так: «Ви любите, коли ялинка прикрашена іграшками з верхівки до самого низу?» При негативній відповіді рекомендується придбати звичайну ялину. В описі цього дерева сказано, що це найбільш традиційний варіант, який підійде як консерваторам, так і перфекціоністам. Якщо ж ялинку хочеться інтенсивно прикрасити, то, на думку доктора Хантера, слід купити блакитну ялину, чиї «пишні форми» дозволяють повісити на гілки дерева безліч гірлянд та іграшок. 

Математик висловив сподівання, що розроблений ним тест допоможе британцям впоратися з покупкою різдвяної ялинки без будь-яких труднощів. 

Роком раніше до питання ідеальної ялинки звернулися студенти університету Шеффілда. Вони розробили формулу святкового дерева з бездоганними характеристиками. Результати праці авторів формули, зокрема, говорять про те, що на дереві має бути 37 куль, а довжина мішури повинна становити 920 метрів. Дослідження на тему Нового року і Різдва також проводяться й іншими вченими.

понеділок, 4 квітня 2016 р.

Сьогодні – Міжнародний день Інтернету

Сьогодні – Міжнародний день Інтернету4 квітня міжнародна Інтернет-спільнота відзначає свій день – День Інтернету. Саме Папа Іоанн Павло II започаткував День Інтернету, який за 15 років став популярним святом серед користувачів всесвітньої мережі.
Щороку святкування відбувається 4 квітня – у день смерті святого Ісидора Севільського, якого Католицька церква визнала заступником Інтернету.
У 1998 році Папа Римський Іоанн Павло II визнав всесвітню Мережу енциклопедією людського знання. Тому її покровителем і обрали Ісидора Севільського, якого вважають першим енциклопедистом.
У багатьох країнах існують також національні дні Інтернету. Зазвичай вони приурочені до якихось подій, пов'язаних із введенням Інтернету в цій країні, зокрема в Україні День інтернету святкується 14 грудня.
Дата 4 квітня – 4.04 – також нагадує поширену помилку 404 «Сторінку не знайдено».
За матеріалами сайту Профспілки працівників освіти і науки України

четвер, 31 березня 2016 р.

Щоб розуміти математику достатньо контролювати свої емоції

Багато хто з нас з дитинства впевнені, що математику їм «не приручити».


Ключем до успішного розв'язання математичних задач можуть бути не додаткові заняття, а вміння контролювати свої негативні емоції, які заважають сконцентруватися на завданнях. Але, як вважають вчені, часто нерозуміння математичнихпринципів пов'язано не з «бездарністю», а зі страхом перед цим непростим предметом і з невмінням контролювати свої емоції.
Сканування головного мозку учасників, які боялися математики, показало, що результати тестів залежать від того, наскільки активуються ділянки головного мозку, відповідальні за регулювання негативних емоцій і концентрацію. Чим активнішими були ці області мозку, тим успішніше волонтер справлявся з тестом.
Наприклад, учасники, у яких ці відділи майже не активувалися, здали тест на 68%. Студенти, у яких ці області працювали інтенсивно, отримали 83%, що порівнянно з результатами тих, у кого немає страху перед математикою (88%).
Для того, щоб підвищити успішність з математики, класні уроки повинні включати вправи, які допомагають студентам не бояться цього предмета, вважають дослідники, адже багато з них мають достатньо знань, щоб успішно справлятися із завданнями.
За матеріалами Zdravoe

середа, 16 березня 2016 р.

Відкрито новий вид п'ятикутників, що покривають площину

Пошук таких фігур вже сто років є однією з найцікавіших математичних задач

У світі математики сенсація. Відкрито новий вид п'ятикутників, які покривають площину без розривів і без перекриттів. Це всього 15-й вид таких п'ятикутників і перший, відкритий за останні 30 років, – передає Geektimes.
Площина покривається трикутниками і чотирикутниками будь-якої форми, а от з п'ятикутниками все набагато складніше і цікавіше. Правильні п'ятикутники не можуть покрити площину, але деякі неправильні п'ятикутники можуть. Пошук таких фігур вже сто років є однією з найцікавіших математичних задач. Квест почався в 1918 році, коли математик Карл Рейнхард відкрив п'ять перших підходящих фігур.
Довгий час вважалося, що Рейнхард розрахував всі можливі формули і більше таких п'ятикутників не існує, але в 1968 році математик Р.Б.Кершнер (RB Kershner) знайшов ще три, а Річард Джеймс (Richard James) в 1975 році довів їх число до дев'яти. У тому ж році 50-річна американська домогосподарка і любителька математики Марджорі Райс (Marjorie Rice) розробила власний метод нотації і протягом декількох років відкрила ще чотири п'ятикутника. Нарешті, в 1985 році Рольф Штайн довів число фігур до чотирнадцяти.
П'ятикутники залишаються єдиною фігурою, відносно якої зберігається невизначеність і загадка. У 1963 році було доведено, що існує всього три види шестикутників, що покривають площину. Серед опуклих семи-, восьми- і так далі -кутників таких немає. А от з "Пентагоном" поки не все ясно до кінця.
До сьогоднішнього дня було відомо всього 14 видів таких п'ятикутників. Вони зображені на ілюстрації. Формули для кожного з них наведені за посиланням.
26c1470085524d2783c199bada0b966b
Протягом 30 років ніхто не міг знайти нічого нового, і ось нарешті довгоочікуване відкриття! Його зробила група вчених з Вашингтонського університету: Кейсі Манн (Casey Mann), Дженніфер Маклауд (Jennifer McLoud) і Девід геть Деро (David Von Derau). Ось як виглядає маленький красень.
813336fc981241c0800fab01d80e34b8
"Ми відкрили фігуру за допомогою комп'ютерного перебору великого, але обмеженої кількості варіантів, – каже Кейсі Манн. – Звичайно, ми дуже схвильовані і трохи здивовані, що вдалося відкрити новий вид п'ятикутника".
Відкриття здається чисто абстрактним, але насправді воно може знайти практичне застосування. Наприклад, у виробництві обробної плитки.
f5ef63f978f84558b3bfb7451a672ceb

Пошук нових п'ятикутників, що покривають площину, напевне продовжиться.