З досвіду роботи

«Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики засобами мультимедіа»

Я працюю у Марганецькій ЗОШ  І – ІІІ ступенів № 9 з 2014 року, закінчила Дніпропетровський Національний Університет. Математику викладаю у 6 – 7 класах. Моє педагогічне кредо: «Учень, не посудина, яку треба наповнити, а факел, який треба запалити». Це стосується як вибору форм і методів навчання, так і пошуку нової цікавої і пізнавальної інформації для учнів. Однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики є активізація пізнавальної діяльності учнів. Саме від її вирішення залежить ефективність навчальної діяльності, яка проявляється в міцному засвоєнні знань, стимулюванні та розвитку інтересу до навчання, формуванні самостійної думки та підготовці до самостійного життя. Використання та удосконалення різних форм та методів навчання спонукає до активізації, в першу чергу, самого навчального процесу, а вже потім до активізації пізнавальної діяльності учнів. 

Активність учнів виражається через запитання, прагнення думати, пізнавальну самостійність у процесах сприйняття, відтворення, розуміння та творчого застосування. Критеріями сформованості активності особистості виступають: ініціативність, дієвість, енергійність, інтенсивність, добросовісність, інтерес, самостійність, усвідомлення дій, воля, наполегливість в досягненні мети та творчість.

Завдяки цим якостям є можливість простежити підвищення активності учнів в процесі навчання. Тому є такі рівні активності учня в навчальній діяльності:

·         Низький – вчитель повідомляє знання, ставить запитання, дає відповіді, показує способи розв’язання завдання, а учень слухає, записує та пригадує повідомлене.

·         Середній – завдання розв’язуються сумісними зусиллями вчителя та учнів; учні залучаються у частковий пошук, виявляючи при цьому епізодичний інтерес до роботи, елементи творчості, самостійності тощо.

·         Високий – учні самі здійснюють активний пошук відповіді, пропонують власні способи розв’язування завдань, виявляють стійкий інтерес, прагнення, добросовісне ставлення до роботи тощо.

Я почала роботу над проблемою з опрацювання досліджень О.С. Дубинчук, яка встановила рівні пізнавальної активності:

·         Репродуктивно-повторювальна активність, за допомогою якої досвід діяльності однієї людини накопичується завдяки досвіду іншої.

·         Пошуково-виконавча активність, яка передбачає такий ступінь самостійності учнів, яка дозволяє зрозуміти задачу та відшукати засоби її розв'язання без сторонньої допомоги.

·         Творча активність, яка дозволяє учню самостійно ставити певну задачу та вибирати нешаблонні, оригінальні шляхи її розв'язання.

Автор підкреслює, що ці рівні не ізольовані, а взаємопов'язані. Вони можуть співіснувати, відповідаючи шкільному віку.

Далі перейшла до розгляду пізнавальної самостійності, де натрапила на роботу М.І. Махмутова, який зауважив, що : «…Говорячи про пізнавальну самостійність, маємо на увазі вміння та здібності учнів самостійно виділяти основні та другорядні ознаки предметів, явищ та процесів матеріального світу, розкривати сутність нових понять шляхом абстрагування та узагальнення…».

Він виділяє такі ознаки пізнавальної самостійності учнів:

·         вміння учнів отримувати нові знання та навички, використовуючи різні джерела;

·         вміння в своїй подальшій освіті використовувати отримані раніш знання;

·         вміння практично застосовувати знання, вміння та навички при вирішенні будь-якого життєво важливого питання.

Перебудова загальноосвітньої середньої школи вимагає не тільки перегляду і вдосконалення змісту загальної освіти відповідно до нових завдань сучасного суспільства, але й активізації методів організації навчального процесу. Важливого значення з огляду на це набуває питання використання у педагогічному процесі мультимедійних засобів навчання (МЗН). Під МЗН розуміємо сукупність різних засобів навчання, як-то текстів, графічних зображень, музики та відео, комп’ютер, оснащений необхідним програмним забезпеченням і мультимедійним проектором. 

За призначенням і виконуваними операціями МЗН складаються з наступних видів:

·         Засоби зберігання і відтворення навчальної інформації – забезпечують потрібну наочність у навчанні, а також можливість багаторазового відтворення спеціально переробленої навчальної інформації, яка відбиває сутність об’єктів, процесів і явищ, що вивчаються.

·         Засоби моделювання (геометричні, фізичні й математичні моделі) –дають можливість не тільки демонструвати об’єкти й процеси, що вивчаються, а й досліджувати їх. Особливе значення фізичні й математичні моделі мають для вивчення динамічних систем і процесів. Засоби контролю/самоконтролю – забезпечують автоматизацію процесу перевірки ступеня засвоєння навчальної інформації й оцінювання знань, що дає учителю можливість оперативно виявляти рівень сприймання матеріалу одночасно кожним окремим учнем, зробити контроль масовим і об’єктивним, відтворювати його багато разів у стандартних умовах навчальної дійсності.

·         Засоби самонавчання – синтезують характерні особливості всіх попередніх і призначаються для реалізації потенціальних можливостей мультимедійного навчання. За їх допомогою забезпечується сприймання навчальної інформації, контроль і самоконтроль за правильним засвоєнням її, а також опосередковане керування пізнавальною діяльністю учнів. Тренажери, тютерські вправи забезпечують формування потрібних практичних навичок.

·         Аудіо-комунікативні засоби. Комунікативне навчання – це залучення особи до духовних цінностей інших культур через безпосереднє спілкування і аудіювання (читання). Одним із видів подання нового матеріалу на уроці є задиктовування. Учитель може подати його так, як він вважає за найкраще, але зазвичай сприйняття аудиторії дуже слабке, пасивне, через недостатню можливість двосторонньої комунікації. Також у процесі диктування матеріалу більша частина енергії учнів спрямована на занотовування, що перешкоджає обмірковуванню матеріалу. Записування надає можливість запам’ятовувати лекційний матеріал і використовувати його за відсутності вчителя; у школярів старшого віку це викликає згадування, проте є зовсім не ефективним для учнів молодших класів.

·         Візуально-спостережні засоби. Корисні візуальні матеріали складаються з об’єктів, моделей, діаграм, таблиць, графіків, анімації та постерів, карт, глобусів і таблиць, що посилаються на ілюстративні топографічні вказівки, малюнків, слайдів, фільмів, рухливих малюнків та телебачення. Такі заходи, як подорожі та використання візитів іноземців, вважаються частиною візуально-спостережної програми, а також демонстрація, драматизація, експеримент та творчі вправи є частиною візуально-спостережних засобів.

У цілому слід відмітити, що малюнки та діаграми, експерименти та спостереження – все це використовується для конкретних цілей: узагальнення, абстрагування і пояснення, що є основними критеріями навчання. Проте для досягнення ефективності навчання використання візуально-спостережних засобів повинно супроводжуватися поясненнями вчителя.

Він повинен запропонувати детальні розробки, уточнення та обговорення наочного матеріалу, що допоможе школярам зробити належні висновки та правильно тлумачити побачене. У деяких випадках візуальні матеріали можуть навіть бути перешкодою на шляху до адекватного розуміння матеріалу.

Кожен із вказаних видів сприяє більш раціональній діяльності вчителя на певному етапі навчального процесу, розширюючи її можливості, а за умови методично правильного використання – й економії часу, інтенсифікуючи тим самим весь педагогічний процес.

Мультимедійні технології, є на сьогоднішній день найбільш "модним" напрямом використання інформаційно-комп’ютерних технологій в сфері освіти.

В широкому сенсі "мультимедіа" означає спектр інформаційних технологій, що використовують різноманітні програмні та технічні засоби з метою найбільш ефективного впливу на користувача (що став одночасно і читачем, і слухачем, і глядачем). Завдяки застосуванню в мультимедійних продуктах і послугах одночасної дії графічної, аудіо (звукової) і візуальної інформації ці засоби володіють великим емоційним зарядом і активно включають увагу користувача (слухача).

Широке застосування мультимедійних технологій здатне різко підвищити ефективність активних методів навчання для всіх форм організації навчального процесу: на етапі самостійної підготовки школярів, на уроках вивчення нового матеріалу.

Експериментально установлено, що при усному викладі матеріалу за хвилину слухач сприймає і здатний обробити до однієї тисячі умовних одиниць інформації, а при "підключенні" органів зору до 100 тисяч таких одиниць. Тому абсолютно очевидна висока ефективність використання в навчанні мультимедійних засобів, основа яких – зорове та слухове сприйняття матеріалу.

Мультимедійні засоби навчання, що використовуються в навчальному процесі, повинні відповідати системі психологічних, дидактичних та методичних вимог. До специфічних дидактичних умов відносять:

·         адаптивність до індивідуальних можливостей учнів;

·         інтерактивність навчання;

·         реалізація можливостей комп’ютерної візуалізації учбової інформації;

·         розвиток інтелектуального потенціалу школяра;

·         системність і структурно-функціональна зв’язаність представлення навчального матеріалу;

·         забезпечення повноти (цілісності) і неперервності дидактичного циклу навчання.

В якості основного технічного засобу мультимедійних технологій, безумовно, виступає комп’ютер, оснащений необхідним програмним забезпеченням і мультимедійним проектором. Звісно, що комп’ютер не замінює собою викладача, а являється лише засобом здійснення педагогічної діяльності, його помічником.

Завдяки своїм можливостям і розвитку технічних засобів мультимедійні технології можуть застосовуватися при проведенні практично всіх видів навчальних занять.

Аналіз педагогічної літератури і досвід викладання дозволили виділити декілька основних аспектів застосування засобів мультимедіа в навчальному процесі при проведенні різних видів занять.

В процесі вивчення нового матеріалу вчитель, маючи у своєму розпорядженні обмежений об’єм часу, викладає основну частину уроку і дає направляючі вказівки і пояснення учням по змісту самостійно вивченого матеріалу. В цих умовах для підвищення якості і ефективності навчання збільшується значення візуалізації учбової інформації. Ці уроки ще можна назвати мультимедійними лекціями.

Мультимедійні лекції можна використовувати для викладання практично всіх курсів. Якість і степінь засвоєння навчального матеріалу, а також вплив на активізацію пізнавальної діяльності, як показує практика і дослідження, істотно зростає.

Таким чином, використання мультимедійного супроводу істотно покращує сприйняття і осмислення питань, що розглядаються учнями, створює більш комфортні умови для роботи.

Активація емоційного впливу на уроках із застосуванням мультимедійних засобів навчання пов’язана з тим, що:

·         по-перше, навчальне середовище створюється з наочним представленням інформації в кольорі (психологами доведено, що запам’ятовування кольорової фотографії майже в 2 рази вище в порівнянні з чорно-білою);

·         по-друге, використання анімації є одним із ефективних засобів привернення уваги і стимулювання емоційного сприйняття інформації (разом з тим заміна статистичних зображень динамічними доцільна лише в тому випадку, коли сутність об’єкту, що демонструється, пов’язана з процесом, динамікою, відношення яких не може передати статистика);

·         по-третє, наочне представлення інформації у вигляді фотографій, відеофрагментів змодельованих процесів має більш сильну емоційну дію на людину, ніж традиційні, оскільки воно сприяє покращенню розуміння і запам’ятовування фізичних і технологічних процесів (явищ), які демонструються на екрані.

Традиційно на уроках використовуються презентації – набір слайдів, представлених у певному порядку. Презентація демонструється на великому екрані за допомогою мультимедійного проектора і служить ілюстрацією до розповіді викладача. В якості інформаційного наповнення презентації можуть бути використані різні види інформації (текстова, аудіо, графічна, анімація, відео та ін.).

 Пропоную алгоритм, слідуючи якому  можна успішно підготуватись до заняття:

·         визначити тему, ціль і тип заняття;

·         скласти тимчасову структуру уроку, у відповідності із основною ціллю намітити задачі і необхідні етапи для їх досягнення;

·         продумати етапи, на яких необхідні інструменти мультимедіа;

·         із резервів комп’ютерного забезпечення відбираються найбільш ефективні засоби;

·         розглядається доцільність їх застосування в порівнянні з традиційними засобами;

·         відібрані матеріали оцінюються по часу: їх тривалість не повинна перевищувати санітарних норм, рекомендується продивитись і врахувати інтерактивний характер матеріалу;

·         створюється часова розгортка уроку;

·         при нестачі комп’ютерного ілюстративного матеріалу чи програмного матеріалу проводиться пошук в бібліотеці чи складається авторська програма;

·         із знайденого матеріалу складається презентаційна програма. Для цього пишеться її сценарій;

·         апробація уроку.

Також , створюючи урок із застосуванням мультимедіа, треба керуватись такими критеріями відбору інформації:

·         зміст, глибина і об’єм навчальної інформації повинні відповідати пізнавальним можливостям школярів, враховувати їх інтелектуальну підготовку і вікові особливості;

·         слайди презентації повинні містити тільки основні моменти уроку (основні визначення, схеми, анімаційні та відео фрагменти, що відображають сутність вивчаючих явищ);

·         при відборі матеріалу для зорового ряду опису моделі уникати дальніх планів і дрібних деталей;

·         слідує уникати великих текстових фрагментів.

·         недопустимо використовувати для читання тексту полоси прокрутки чи кнопки переходу від екрану до екрану;

·         виділяти в текстах найбільш важливі моменти, використовуючи напівжирний чи курсивний шрифт;

·         загальна кількість слайдів не повинна перевищувати 20-25;

·         не варто перенавантажувати слайди різноманітними спец ефектами, інакше увага учнів буде зосереджена саме на них, а не на інформаційному наповненні слайду;

·         на рівень сприйняття матеріалу великий вплив має кольорова гама слайда, тому необхідно підібрати правильне забарвлення презентації, щоб слайд добре "читався";

·         необхідно чітко розрахувати час на показ того чи іншого слайду, щоб презентація була доповненням до уроку, а не навпаки.

Мультимедійні засоби навчання дозволяють:

·         підвищити інформативність уроку;

·         стимулювати мотивацію навчання;

·         підвищити наочність навчання за рахунок структурної надмірності;

·         здійснити повтор найбільш складних моментів уроку (тривіальна надмірність);

·         реалізувати доступність і сприйняття інформації за рахунок паралельного представлення інформації в різних модальностях: візуальної і слухової (перманентна надмірність);

·         здійснити повтор (перегляд, коротке відтворення) матеріалу попереднього уроку;

·         створити викладачу комфортні умови роботи на лекції.

Останнім часом багато уваги приділяється створенню і удосконаленню електронних підручників по різним дисциплінам. Важливим моментом тут являється використання мультимедійних засобів для підвищення наочності інформації до такої міри, яка не йде в порівняння з використанням звичайних "паперових" підручників. Електронні підручники з великим успіхом застосовуються на різних заняттях і в ході самостійної підготовки.

Ще одним аспектом застосування мультимедійних технологій в навчальному процесі є навчальні програми. Досвід використання електронних підручників, навчальних програм і електронних тренажерів показує, що їх ефективність залежить, в першу чергу, від наявності зворотного зв’язку з учнями. Не менш важливим при створенні цих програмних продуктів є врахування психолого-педагогічних і естетичних вимог.

Перспективним напрямком використання технологій мультимедіа в навчальному процесі є демонстрація трьохвимірних анімованих моделей об’єктів. Трьохвимірна анімація дозволяє відтворити динамічні явища, які скриті від спостереження в умовах звичайного навчального процесу. Основні труднощі в реалізації даного напрямку виникають в зв’язку з необхідністю використання досить складного програмного забезпечення і, як правило, великими часовими затратами на створення одного анімаційного ролика.

Демонстрація навчальних відеофільмів є одним із компонентів мультимедійних технологій. Наявність спеціальних програм – відео редакторів дозволяє досить швидко змонтувати фільм із відзнятих фрагментів, накласти звук на відеоряд і додати необхідні коментарі – субтитри. Найбільш істотним при створенні фільму є наявність якісного сценарію, і, як наслідок, логічна послідовність викладення матеріалу, яка обмежена в часі. Трьохвимірна анімація відеоролики можуть використовуватися як в складі мультимедійної презентації, так і поза нею.

Позитивні сторони використання мультимедійних засобів в освітньому процесі:

·         Забезпечують високий рівень інтерактивності між учнем і матеріалом.

·         Можна розробляти і вдосконалювати різноманітні навчальні стилі і взаємодії, що стало можливим завдяки застосуванню інтерактивного відео.

·         Формат СD-дисків забезпечує великі об'єми для зберігання інформації, що стимулює навчання, яке включає перегляд значних баз даних (текстів, графіки, відео).

·         Існує можливість підключення через мережу, що значно заощаджує час і гроші.

·         Об'єднує звук та зображення з навчанням на базі ПК.

·         Ціни на технічне забезпечення для систем мультимедіа та на СD-диски порівняно низькі.

·         Приваблює значну кількість користувачів, які навчаються.

·         Збереження даних у цифровому форматі надає більших можливостей для навчання, матеріал може розглядатися покроково з різними рівнями деталізації.

·         Різна швидкість показу (відтворення) дозволяє аналізувати рух, або окремі кадри, доповнювати коментарями тексти, графіку, стоп-кадри, зображення рухів у динаміці.

·         Сприяє мотивації та заохоченню учнів.

·         Є можливість одержати доступ до будь-якого відеокадру або їхній послідовності практично миттєво.

·         Використовуючи гнучкість інтерактивного відео, в межах потужності даного засобу подання інформації, можна створювати різноманітні варіанти переміщень статичного та динамічного відео, графіки, аудіо треків.

·         Можна передавати і подавати інформацію в чіткому і структурованому вигляді, зберігаючи гнучкість.

·         Інформацію легко поновлювати і конвертувати в інші формати.

·         Порівняно легко навчитися працювати з електронною поштою і дискусійними форумами.

·         Учень може сам вибирати темпи та час освоєння матеріалу.

·         Скорочується час, витрачений на заняття, відповідно залишається більше часу для роботи та відпочинку.

До недоліків використання мультимедіа можна віднести:

·         Кожному учню необхідний доступ до мультимедійного комп'ютера.

·         Потрібне спеціальне обладнання для роботи програм (комплекс мультимедіа).

·         Розробка може вимагати значних фінансових затрат та затрат часу.

·         Internet надає величезну кількість інформації, яка може збивати учнів.

·         Стандарти знаходяться у стадії розробки і поки що не можна визначити, хто буде займати провідні позиції.

·         Системи мультимедіа представляють насичене інформацією середовище і для того, щоб експлуатувати їх у повному обсязі, потрібний добір значної кількості матеріалів.

·         Доступ із робочого столу до технічного забезпечення може бути проблематичним, зокрема, в корпоративних мережах.

·         Невисока якість зв'язку.

·         Неможливе передавання особистого відношення або поведінки.

·         Для декого з учнів важко сприймати інформацію з екрана.

·         Практично відсутні мультимедійні програми українською мовою.

·         Не розроблена методика використання в освіті.

Найбільш ефективне використання комп'ютера на уроках математики: при вивченні нового матеріалу (ілюстрація різноманітними наочними засобами; мотивація введення нового поняття; моделювання); при перевірці фронтальних самостійних робіт (швидкий контроль результатів); при рішенні задач повчального характеру (виконання малюнків, складання плану роботи; відробіток певних навиків і умінь); при організації дослідницької діяльності учнів; при інтеграції предметів природно-математичного циклу.

Вигідні особливості роботи з комп'ютерною підтримкою на уроці: учень стає суб'єктом навчання, бо програма вимагає від нього активного управління; легко досягається рівнева диференціація навчання; досягається оптимальний темп роботи учня, оскільки кожний учень виконує індивідуальне завдання, працюючи в своєму темпі; скорочується час при виробленні технічних навиків учнів; збільшується кількість тренувальних завдань; відстежуються помилки, допущені учнем, і повторно відпрацьовується недостатньо засвоєний матеріал; робота учня оцінюється відразу; при роботі з комп'ютером присутній елемент гри, у більшості дітей підвищується мотивація навчальної діяльності.

На уроках математики в залежності від поставлених цілей використовують, як наприклад, такі програми:

Paint: побудова графіків функції, геометричних фігур їх дослідження; побудова у системі координат точок за їхніми координатами;

Microsoft Word: створення та використання математичних диктантів, блок – схем, таблиць, діаграм; використання редактора формул Microsoft Equation для запису математичних виразів.

Microsoft Exel: створення, форматування та друк таблиць даних; проведення розрахунків різної складності; побудова діаграм і графіків…

Демонстраційні уроки:  На такому уроці інформація демонструється на великому екрані і може бути використана на будь-якому його етапі. Як програмне забезпечення можна використовувати матеріали готових програмних продуктів, що містять великий об'єм фото, відео, аудіо інформації по різних темах, а також презентації, створені самим вчителем або учнями.

Уроки комп'ютерного тестування: Тестові програми дозволяють швидко оцінювати результат роботи, точно визначити теми, в яких є пропуски в знаннях. На таких уроках що кожен учень класу працює тільки індивідуально. Програмним забезпеченням служать тестові програми. Використання різних тестів і тестових завдань для контролю і оцінки освітніх результатів учнів набуває особливої актуальності у зв'язку з підготовкою випускників до Державної підсумкової атестації , ЗНО.

Уроки моделювання:  Як правило, це тренажер для розв′язання завдань певного типу або середовище для розв′язання конструктивних завдань, на побудову в курсі геометрії і алгебри.

Інтегровані уроки: Інтегровані уроки проводяться, як правило, в комп'ютерному класі, де учні мають доступ до комп'ютерів.

При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель традиційно складає план уроку виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримувати основні дидактичні принципи: систематичності і послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості і ін. При цьому ІКТ не замінюють вчителя, а тільки доповнює його.

Застосовувати ІКТ на уроках математики можна на всіх етапах процесу навчання:

При вивченні нового матеріалу: При вивченні нової теми доцільно проводити урок-лекцію із застосуванням комп'ютерних презентацій, що дозволяють акцентувати увагу учнів на значущих моментах висловлюваної інформації. Пояснення теми уроку супроводжувати демонстрацією слайду, на якому дана тема уроку, план вивчення теми, завдання по новій темі.

При розв′язанні усних вправ: Дають можливість оперативно подавати завдання і коректувати результати їх виконання.

При перевірці фронтальних самостійних і домашніх робіт: Забезпечує разом з усним і візуальний контроль результатів. Учні при цьому освоюють роботу з комп'ютером, вчаться вибирати головне, контролювати свою думку. Замість доповідей і рефератів – презентації. Презентації  можна  включити в урок, створюючи тим самим банк інформації по предмету (процес досить трудомісткий).

При розв’язанні завдань навчального характеру: Допомагають виконати креслення (на побудову креслень в Excel йде значно менше часу, чим в зошиті, за рахунок цього розглядається велика кількість прикладів), скласти план розв’язання і контролювати проміжні і остаточний результати самостійної роботи по цьому плану.

Перераховані лише деякі з варіантів застосування комп'ютерних технологій при підготовці і проведенні уроків математики. Комп'ютерна письменність учасників навчального процесу росте, розвиваються інформаційні технології, а значить, розширюються можливості їх застосування в процесі навчання предмету. Включення в урок інформаційно-комп'ютерних технологій робить процес навчання математиці цікавим і цікавим, полегшує подолання труднощів. Але важливо розуміти, що використання ІКТ не вирішить всіх проблем вмить.

Я вважаю, що в сьогодення, час інформаційних і комунікаційних технологій, просто необхідне використання нових технологій в навчанні, орієнтованих на розвиток творчих здібностей учнів.
На сучасному уроці комп'ютер грає велику роль, дозволяючи зробити складну науку математикові доступнішою.

В процесі своєї роботи я  використовую електронні презентації при поясненні нового матеріалу, вирішенні завдань, повторенні, контролі знань.

Уроки із застосуванням мультимедійних засобів навчання викликають у учнів інтерес, примушують працювати всіх. Використання мультимедіа на заняттях перетворює їх на творчий процес, дозволяє здійснити принципи розвиваючого навчання, допомагає створювати умови успішності кожного учня на уроці, дає можливість забезпечити заняття динамічною наочністю, збільшити кількість тренувальних завдань, збільшити темп виконання робіт учнями, диференціації їхньої діяльності, наявність зворотнього зв’язку, об’єктивність контролю, підвищення мотивації навчання.

Застосовуючи  нетрадиційні форми уроку і нові педагогічні технології, я  досягаю активізації пізнавальної активності учнів, підвищення емоційної насиченості уроку, яка допомагає розкритися здібностям дітей.

Мультимедійні засоби навчання є перспективним і високоефективним інструментом, що дозволяє надати масиви інформації у більшому об’ємі, ніж традиційні джерела інформації і в тій послідовності, яка відповідає логіці пізнання і рівню сприйняття конкретного контингенту учнів.