Глосарій з математики

ГЛОСАРІЙ - словник математичних термінів і понять

Глоса́рій (лат. glōssarium — «словник глос ») - це словник до тексту, що пояснює маловідомі
або застарілі слова; термінологічний словник, який пояснює визначення нових понять.

ГЕОМЕТРІЯ

N

N-кутник - многокутник із n вершинами (із n сторонами).

І

Ікосаедр - многогранник з двадцятьма гранями.

А

Абсолютна координата - координата, яка визначає розташування точки відносно початку заданої системи координат.

Абсциса - число, яке визна­чає положення деякої точки на площині або у просторі відносно осі X у прямокутній сис­темі координат.

Аксіома - твердження, яке приймається на віру (без доведення).

Аксіоматика - сукуп­ність аксіом даної науки, приведена в певну систему.

Апліката - одна з декартових координат точки у просторі; вісь Z.

Апофема - перпендикуляр, проведений із центра правильного многокутника на його сторони.

Б

Бісектриса - промінь, який виходить із вершини кута і поділяє його на два рівних кути.

Бісектриса

- геометричне місце точок площини, рівновіддалених від сторін даного кута.

Бісектриса - промінь, що виходить із вершини кута і ділить його на дві однакові частини.

Бісектриса трикутника - відрізок, який з’єднує вершину кута і точку протилежної сторони й ділить кут навпіл.

Бічна грань - один із мно­гокутників, які складають многогранник і не є його основами.

Бічне ребро - відрізок прямої перетину двох бічних граней.

В

Відповідні кути - кути, що лежать по один бік від січної, але один із них лежить між заданими прямими, а інший не лежить між ними.

Відповідний кут - один із кутів при перетинанні двох пря­мих січною.

Відрізок - частина прямої, обмежена двома точками.

Відстань від точки до прямої - довжина перпендикуляра, опущеного із даної точки на дану пряму.

Відстань між двома точками - дорівнює квадратному кореню із суми квадратів різниць однойменних координат.

Відстань між паралельними прямими

- відстань від будь-якої точки однієї прямої до другої прямої.

Вектор - напрямлений відрі­зок; величина, що характеризується розміром, напрямом.

Векторна величина - величина, що, окрім свого числового зна­чення, характеризується напрямком у просторі.

Векторне додавання - векторна операція, результатом якої є вектор, початок якого є початком першого, а кінець — кінцем останнього.

Векторне рівняння - рівняння, членами якого є вектори.

Векторний добуток - операція на векторах у просторі, ре­зультатом якої є вектор.

Вертикальні кути - два кути, у яких сторони одного кута є продовженням сторін другого.

Вершина кута - спільний початок променів, що утворюють кут.

Вершина рівнобедреного трикутника - вершина, що лежить проти його основи.

Вершина трикутника - вершина довільного кута трикутника.

Висновок

- те, що треба довести.

Висота - відстань від основи предмета до найдальшої точки його вгорі по вертикальній лінії.

Висота конуса - довжи­на перпендикуляра, який проведений з верши­ни конуса до площини його основи.

Висота піраміди - довжина перпендикуляра, який проведений з вершини піраміди до площини її основи.

Висота паралелепіпеда - довжина перпендикуляра, який проведений з довільної вершини паралелепіпе­да до протилежної основи; в загальному випад­ку — відстань між основами паралелепіпеда.

Висота паралелограма - перпендикуляр, опущений із будь-якої точки однієї сторони на пряму, що містить протилежну сторону (або відстань між протилежними сторонами).

Висота прямокутника - довжина перпендикуляра, який проведений з вершини прямокутника до проти­лежної сторони.

Висота трапеції - перпендикуляр, проведений із будь-якої точки однієї з основ на пряму, що містить другу основу (або відстань між основами трапеції).

Висота трикутника - перпендикуляр, проведений із його вершини до прямої, яка має протилежну сторону.

Висота циліндра - довжина перпендикуляра, який проведений з довільної точки однієї основи циліндра до площини іншої.

Внутрішні кути

- кути, що лежать між прямими.

нутрішні односторонні кути - кути, що лежать між прямими і по один бік від січної

Внутрішні різносторонні кути - кути, що лежать між прямими і по різні боки від січної.

Внутрішній дотик - дотик, при якому криві або тіла знахо­дяться по один бік від січної.

Внутрішній дотик кіл - центри кіл лежать по один бік від їх спільної дотичної.

Внутрішній кут - кут, який утворює одна сторона фігури з іншою (суміжної до неї).

Восьмикутник - плос­ка геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює вісім кутів.

Вписаний кут - кут, вершина якого лежить на колі, а сторони перетинають його.

Вписаний кут - кут, вершина якого належить колу, а сторони перетинають коло.

Вписаний многокутник - многокутник, довкола якого описане коло.

Вписаний трикутник - трикутник, всі вершини якого знаходяться на колі.

Г

Гіпотенуза - сторона прямокутного трикутника, протилежна прямому куту.

Геометрія - наука, яка вивчає властивості геометричних фігур.

Геометрична фігура - будь-яке утворення з точок.

Геометричне місце точок - фігура, що складається з усіх точок площини, які мають певну властивість.

Гомотетія - перетворення, за якого кожній точці площини (простору) ста­виться у відповідність інша точка (образ даної), що лежить на прямій, яка з'єднує дану точку з якоюсь фіксованою точкою (центром).

Горизонтальна площина - площина, яка містить дві го­ризонтальні прямі, що перетинаються.

Гострий кут - кут менше 90°.

Гострокутний трикутник - трикутник, у якого всі кути гострі.

Градус - одиниця вимірювання кутів.

Градус

- одиниця виміру плос­кого кута, що дорівнює 1/90 частині прямого кута.

Градус - одиниця виміру дуги кола, що дорівнює 1/360 довжини кола.

Градусна міра дуги кола - називається градусна міра відповідного центрального кута.

Градусна міра кута - додатне число, яке показує скільки разів градус і його частини вкладуються в даному куті.

Д

Діагоналі многокутника - відрізки, що з’єднують несусідні вершини многокутника.

Діагональ - пряма лінія між двома несуміжними вершинами много­кутника або між двома вершинами много­гранника, які не знаходяться на одній його грані.

Діаметр - хорда, що проходить через центр кола.

Діаметр - відрізок прямої, яка сполучає дві протилежні точки кола або сфери і проходить через його центр.

Двогранний кут - кут, який утворюють дві площини, що перетина­ються.

Декартові координати - три числа, які характеризують по­ложення точки у просторі (абсциса, ордината, апліката).

Декартові координати точки

- кожній точці площини за певним правилом ставиться у відповідність пара чисел – абсциса та ордината (х;у).

Декартова система координат - сукупність умов, що визначають положення точки на площині, у просторі.

Декартова система координат на площині - задається двома взаємно перпендикулярними осями (вісь ОХ – вісь абсцис, вісь ОУ – вісь ординат), які мають спільний початок О (початок координат) і однаковий масштаб осей.

Доведення -  процедура, за допомогою якої встановлюють істинність гіпотези чи будь-якого твердження.

Доведення - логічна форма встановлення істинності будь-якого су­дження на підставі інших суджень, істинність яких перевірена практикою.

Доведення від супротивного - доведення, в основі якого лежить допущення, що вірним є твер­дження, протилежна умові.

Доповняльні промені - промені, на які точка розбиває пряму.

Доповняльний кут - кут, що доповнює даний до повного (180°).

Дотичні кола - два кола, які мають лише одну спільну точку.

Дотична до кола - пряму, що проходить через точку кола перпендикулярно до радіуса, проведеного до даної точки.

Дотична до кола

- пряма, що має одну спільну точку з колом.

Щоб знайти інший термін потрібно пройти за посиланням:
Словник математичних термінів і понять