У нашій пам’яті Ви назавжди лишились...

2016-02-17

« … Моя хата не скраю
Тому і вмираю я за Україну,
ЇЇ честь та славу.
Пробач мені, мамо, що тебе покидаю,

Бо мушу йти на війну…» - рядками вірша розпочався виховний захід «Мамо, я не вернусь…». 17 лютого учні 6 – В класу зібралися, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час 21 століття.

Кожен із цієї Небесної сотні, мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони, Герої Небесної сотні.

Учні переглянули перший фільм "Небесна сотня" з циклу документальних фільмів "Зима, що нас змінила". Це історія про тих, хто загинув за свободу і за власну державу. Досі невідомо скільки людей насправді входить до небесної сотні ... Це не тільки ті, кого вбили в центрі української столиці в кінці лютого. Це також і всі ті, хто виступив проти режиму в різних куточках країни, а потім пропав без вісті, чи був замордований з самого початку Євромайдану. Про них згадуватимуть очевидці тих подій, їхні учасники, та родичі загиблих.

«Я закликаю вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.» - звернулася до дітей класний керівник Олена Анатоліївна.

У нашій пам’яті Ви назавжди лишились,

Історія одна, і Ви – її частина.

Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,

І молимось: за Вами – ненька Україна!